Партія 022

Вирушивши в ніч з Альмарджунто герої в компанії хобгоблінши Альм, імператора Аллантре і давнього товариша Малтіріса - Кашталя попрямували в столицю.
Ближче до світанку, вони досягли місцевості що знаходиться на півшляху між Альмарджунто і Гласімонтарбо, де їх нагнала злива.

Зійшовши з дороги, в бік притоку річки Лагобордо, було вирішено отаборитися на ніч. Розприділившись між чотирма доступними палатками, настав час задати кілька питань.

Імператор познайомився з Морганою знайшовши записки в книгах, в архіві, де і почав своєрідне листування між ними. Він добровільно зняв з себе захист від причарування, бо довірився новому другу. Також Аллантре підтвердив, що має договір з Шепочучим, але його змісту не розкрив.

Вночі на героїв нападають зграя Буллетів з двох дорослих (самця і самиці), а також п'яти щенят. Герої впізнають в них так званих "земляних акул" і, знаючи їх повадки, вірогідніше за все щось потривожило їх підземні тунелі, змусивши податися ближче до людських поселень і дорожніх трактів.

Після бою і вирізання усієї ватаги тварин - Малтіріс відколупує собі трофейні 2 шматки панциря буллетів.

Наступною зупинкою стає таверна в Кампро. Там вони зустрічаю старого знайомого Малтіріса - Маттео. Альм винаймає їм усю таверну (звісно за гроші платників податків) і всі, крім Брі, влаштовуються пити і грати в "я ніколи не".

Вночі, на ганку таверни, п'яні Астра і Аллантре по душам діляться переживаннями. А на ранок, з похміллям, усі вирушають риссю до столиці.

У місто герої заїжджають через західну браму міста. Попередні хвилювання і обшуки стихли, тож вулиці видаються живішими і спокійнішими.

В таверні їх зустрічає Штефан який окрім скупих вітаннь одразу всаджує писати звіти.
Малтіріс вмовляє знайти роботу яку міг би виконувати Кашталь і того прилаштовують в Танець Німфи - "різноробочим".

Ізабін викликає всіх на аудієнцію до Церкву святої Альсури, як і минулого разу, до блідо-рожевого саду на його території.

На аудієнції з імператрицею, Аллантре, якого вони усю дорогу бачили як невпевненого, інфантильного хлопця, повсякчас п'яного і наляканого, змінюється. Постава його вирівнюється, а тон стає більш рафіновано дворянським. Він все ще прогинається під злістю і домінуванням своєї старшої дружини, але принаймні тепер в ньому можна впізнати члена правлячої родини.

Оскільки герої на диво добре впорались зі своїм завданням, їх запрошують до приватної розмови.

В ході розмови, Аллантре, котрий вперше бачить Шлях Древніх що його замалювали герої близ Гласімонтабро, повідомляє що Моргана розповів йому про затонулий храм під озером Лінгша з якого є прохід на Глибинні тропи, що пронизують весь Тир і на яких Моргана знайшов Гая

Відповідно дло минулих звітів та опасіннь, Лекс відправилась у Залізні гори, на пошуки захоронення Кейнекса. А Нікс відправився у Морозну Пустку - до Арктуса.

Герої стверджують що Дурвірум достатньо нейтральний аби вести з ним діалог, а от з Моррією краще бути обережніше і не дратувати її. Імператриця приймає зваживши всі аргументи приймає рішення на поки залишити дракона лісів у спокої, а задля запобіганню гніву дракониці морів ввести заборону морських переміщень. Наразі варто зосередитись на запобіганню воскресінь. Можливо щось із спадку що залишила по собі Свята Альсура може допомогти якщо виникне потреба боротись з живими драконами. Також Ізабін обіцяє забезпечити безбідну старість усім живим родичам героїв у випадку їх загибелі.

_{Якщо наступним драконом у списку цілей буде Кейнекс, то в нас усіх виникнуть глобальні проблеми. А між тим, зупинити воскресіння Арктуса, може бути банально простішою задачею з цих двох. Я не можу просити вас займатися цією справою, бо дракони об'єктивно жахлива стихійна сила, сутичку з якою мало хто здатен пережити. Як ваша Імператриця, я не можу наказувати вам зайнятись цим. Але як ваша співвітчизниця, я хотіла б вам довірити одного з двох драконів. Тоді я можливо могла б направити всі інші доступні мені ресурси, на іншого.}